ПОКОЛІННЯ ВІЙНИ У ПУБЛІЧНОМУ ПРОСТОРІ: ПОЛІТИЧНИЙ, ГУМАНІТАРНИЙ ТА МЕДІЙНИЙ ВИМІРИ

Анотація

Дослідження присвячене темі медійного висвітлення неповно(мало)літніх під час російсько-української війни, як свідків війни. Методологія базується на загальнонаукових та журналістських методах. Наукові факти або свідчення посадових осіб та учасників подій, зафіксовані в журналістських матеріалах, були зібрані з використанням методу спостереження, порівняння. У статті обговорюється право дитини брати участь у розв’язанні власних проблем, що є базовим принципом так званого Підходу до медіа, заснованого на правах дитини. З переходом до нового наративу, неповнолітніх сприймають не як пасивних об’єктів медіа, а як активних учасників подій. Встановлення рамок (у тому числі обмежень, що стосуються війни) і дотримання етичних журналістських стандартів включає пошук ефективних рішень, що пов’язано з теорією фреймування Ірвіна Гофмана. Дослідження базується на роботах як вітчизняних, так і закордонних експертів у галузі журналістики. Запропоновано три напрями, що формують розуміння того, як тема дітей висвітлюється в масмедіа. Вважається, що фактична функція відповідає за збір даних і передачу стислої інформації для широкої аудиторії. Морально-етична функція поєднує моральні принципи та професійні стандарти журналістики. Мотиваційна функція спонукає журналістів та аудиторію до соціальної солідарності під час війни з метою підтримки вразливих груп через міжнародні ініціативи, правозахисні організації чи волонтерські рухи. Виявлено, що особливу важливість представляють публікації, спрямовані на консолідацію зусиль суспільства для захисту цих вразливих груп від наявних і потенційних загроз (короткострокова мета) та з метою збереження майбутнього нації (довготривала перспектива). Встановлено, що журналіст покликаний стати модератором, здатним захищати права дітей, дотримуючись професійних етичних стандартів та усвідомлюючи наслідки modus operandi РФ стосовно осіб, які не досягли повноліття.