МІЖКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН У ФЕДЕРАТИВНІЙ РЕСПУБЛІЦІ НІМЕЧЧИНА
Ключові слова:
державно-церковні відносини, коопераційна модель, міжкультурний діалог, релігійні організації.
Анотація
У статті здійснено міждисциплінарне дослідження міжкультурного аспекту державно- церковних відносин у Федеративній Республіці Німеччина, що розглядається як одна з найбільш послідовних і водночас гнучких моделей співпраці держави та релігійних інституцій у сучасній Європі. Німецька «коопераційна модель» поєднує принцип світськості держави із правовим та інституційним визнанням церков як суспільно значущих партнерів, що дозволяє їм брати участь у вирішенні соціальних, культурних та освітніх завдань. У центрі уваги – міжкультурний вимір взаємодії держави та релігійних організацій, який площинах як: правова, соціальна, культурна та освітня. Дослідження спирається на комплекс методологічних підходів – порівняльно-політологічний, історико-генетичний, інституційний, дискурсивний та кейс-стаді, що дало змогу проаналізувати як еволюцію правового статусу церков у Німеччині, так і їхню сучасну суспільну роль. Виявлено головні виклики сучасного етапу: секуляризація та ерозія традиційної релігійності, зростання культурного і конфесійного плюралізму, поява нових релігійних спільнот із вимогами інституційного визнання, ризики радикалізації частини мігрантських груп та правові асиметрії, які ускладнюють інтеграцію некласичних конфесій. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання німецького досвіду для багатоконфесійної України. Адаптація окремих елементів коопераційної моделі може стати підґрунтям для вдосконалення української системи державно-церковних відносин, зокрема у сферах правового регулювання, соціального партнерства та освіти. Таким чином, німецький досвід демонструє, як інституціоналізоване партнерство держави і церкви може стати ресурсом демократичного розвитку, суспільної стабільності та консолідації багатоконфесійного суспільства.
Посилання
Basic Law for the Federal Republic of Germany (Grundgesetz). (n.d.). [in German]. [Основний Закон Федеративної Республіки Німеччина (Grundgesetz). URL: https://www.btg-bestellservice.de/pdf/80201000.pdf (дата звернення: 13.01.2026).]
Berger, P. L. (1990). The sacred canopy: Elements of a sociological theory of religion. Anchor. [in English]. [Berger P. L. The sacred canopy: Elements of a sociological theory of religion. New York: Anchor, 1990. 240 p.]
Berger, P. L. (1999). The desecularization of the world: Resurgent religion and world politics. Wm. B. Eerdmans. [in English]. [Berger P. L. The desecularization of the world: Resurgent religion and world politics. Grand Rapids: Wm. B. Eerdmans, 1999. 135 p.]
Böckenförde, E.-W. (1991). State, society and liberty: Studies in political theory and constitutional law. Berg. [in English]. [Böckenförde E.-W. State, society and liberty: Studies in political theory and constitutional law. Oxford: Berg, 1991. 214 p.]
Caritas Deutschland. (n.d.). [in German]. [Caritas Deutschland. URL: https://www.caritas.de (дата звернення: 13.01.2026).]
Casanova, J. (1994). Public religions in the modern world. University of Chicago Press. [in English]. [Casanova J. Public religions in the modern world. Chicago: University of Chicago Press, 1994. 320 p.]
Casanova, J. (2013). Religion and politics in Europe: Old questions and new challenges. Europa-Studien, 53–71. [in English]. [Casanova J. Religion and politics in Europe: old questions and new challenges. Europa-Studien. 2013. С. 53–71.]
Constitution of Ukraine. (1996). [in Ukrainian]. [Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр (дата звернення: 13.01.2026).]
Council of Europe. (2022). Annual report on freedom of religion. Strasbourg. [in English]. [Council of Europe. Annual report on freedom of religion. Strasbourg, 2022. URL: https://www.coe.int/en/web/secretary-general/report-2022 (дата звернення: 13.01.2026).]
Cox, H. (2013). The secular city: Secularization and urbanization in theological perspective. Princeton University Press. [in English]. [Cox H. The secular city: Secularization and urbanization in theological perspective. Princeton: Princeton University Press, 2013. 368 p.]
Diakonie Deutschland. (n.d.). [in German]. [Diakonie Deutschland. URL: https://www.diakonie.de (дата звернення: 13.01.2026).]
Eurobarometer. (2024). Values and identities of Europeans. European Commission. [in English]. [Eurobarometer. Values and identities of Europeans. European Commission, 2024. URL: https://data.europa.eu/data/datasets/s2230-94-1-508-eng?locale=en (дата звернення: 13.01.2026).]
European Court of Human Rights. (n.d.). Case law on freedom of religion. [in English]. [European Court of Human Rights. Case law on freedom of religion. URL: https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/fs_freedom_religion_eng (дата звернення: 13.01.2026).]
European Union Agency for Fundamental Rights (FRA). (2021). Freedom of religion in the EU. Vienna. [in English]. [European Union Agency for Fundamental Rights (FRA). Freedom of religion in the EU. Vienna, 2021. URL: https://fra.europa.eu/en/publication/2021/fundamental-rights-report-2021 (дата
звернення: 13.01.2026).]
Eurostat. (2024). Religious affiliation in the European Union. Luxembourg. [in English]. [Eurostat. Religious affiliation in the European Union. Luxembourg, 2024. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=EU_population_diversity_by_citizenship_and_country_of_birth (дата звернення: 13.01.2026).]
Federal Agency for Civic Education. (n.d.). State and church. [in German]. [Federal Agency for Civic Education. State and church. URL: https://www.bpb.de/die-bpb/partner/nece/66864/report-international-conference/ (дата звернення: 13.01.2026).]
Federal Government of Germany. (n.d.). Integration and religion. [in German]. [Federal Government of Germany. Integration and religion. URL: https://www.state.gov/reports/2020-report-on-international-religious-freedom/germany (дата звернення: 13.01.2026).]
Federal Ministry of Justice. (n.d.). Basic Law for the Federal Republic of Germany. [in German]. [Federal Ministry of Justice. Basic Law for the Federal Republic of Germany. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/englisch_gg/englisch_gg.html (дата звернення: 13.01.2026).]
Federal Ministry of the Interior and for Home Affairs. (n.d.). Religious communities in Germany. [in German]. [Federal Ministry of the Interior and for Home Affairs. Religious communities in Germany. URL: https://docreader.readspeaker.com/docreader/?jsmode=1&cid=btste&lang=en_
uk&url=https%3A%2F%2Fwww.bmi.bund.de%2FSharedDocs%2Fdownloads%2FEN%2Fpublikationen
%2F2025%2FBMI25057-strategie-demokratie-eng.pdf%3F__blob%3DpublicationFile%26amp%3Bv%3D3&page=1 (дата звернення: 13.01.2026).]
Federal Office for Migration and Refugees. (2020). Religion and integration. [in German]. [Federal Office for Migration and Refugees. Religion and integration. 2020. URL: https://www.bamf.de/SharedDocs/ProjekteReportagen/DE/Forschung/Integration/religion-im-migrationskontext.html?nn=447028 (дата звернення: 13.01.2026).]
Ferrari, S., & Pastorelli, S. (2016). Religion in public spaces: A European perspective. Routledge. [in English]. [Ferrari S., Pastorelli S. Religion in public spaces: A European perspective. London: Routledge, 2016. 256 p.]
Fylypovych, L. (2017). Functionality of religion: Ukrainian context. Kyiv: UAR. [in Ukrainian]. [Филипович Л. Функціональність релігії: український контекст. Київ: УАР, 2017. 256 с.]
Geleti, M. (2018). State-Church relations in European Union countries: A comparative analysis. Релігія та суспільство, (2), 45–52. [in Ukrainian]. [Гелетій М. Державно-церковні відносини у країнах Європейського Союзу: порівняльний аналіз. Релігія та суспільство. 2018. №2. С. 45–52.]
Grimm, D. (2009). Conflicts between general laws and religious norms. Cardozo Law Review, 30(6), 2369–2388. [in English]. [Grimm D. Conflicts between general laws and religious norms. Cardozo Law Review. 2009. Vol. 30(6). P. 2369–2388.]
Habermas, J. (2005). Between naturalism and religion. Suhrkamp. [in German]. [Habermas J. Between naturalism and religion. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2005. 324 p.]
Habermas, J. (2006). Religion in the public sphere. European Journal of Philosophy, 14(1), 1–25. [in English]. [Habermas J. Religion in the public sphere. European Journal of Philosophy. 2006. Vol. 14(1). P. 1–25.]
Hanns Seidel Foundation. (2020). Religious diversity and integration. Munich. [in English]. [Hanns Seidel Foundation. Religious diversity and integration. Munich, 2020. URL: https://www.hss.de/download/publications/HSS-Imagebroschuere_2020_ENGLISCH.pdf (дата звернення: 13.01.2026).]
Huber, W. (2012). Religion in the public sphere. Wichern Verlag. [in German]. [Huber W. Religion in the public sphere. Hamburg: Wichern Verlag, 2012. 198 p.]
Khoruzhyi, H. (2016). European higher education policy. Dyvosvit. [in Ukrainian]. [Хоружий Г. Європейська політика вищої освіти. Київ: Дивосвіт, 2016. 304 с.]
Knöbl, W. (2012). Die deutsche Religionspolitik im internationalen Vergleich. Leviathan, 40(3), 407–434. [in German]. [Knöbl W. Die deutsche Religionspolitik im internationalen Vergleich. Leviathan. 2012. Vol. 40(3). S. 407–434.]
Konrad Adenauer Foundation. (2019). Religious policy in Germany. Berlin. [in English]. [Konrad Adenauer Foundation. Religious policy in Germany. Berlin, 2019. URL: https://www.kas.de/en/religious-policy-and-religious-dialogue (дата звернення: 13.01.2026).]
Küng, H. (1997). Global ethic for world politics and economics. Piper. [in English]. [Küng H. Global ethic for world politics and economics. Munich: Piper, 1997. 192 p.]
Palinchak, M. M. (2015). Models of state-church relations in modern political practice. Evropsky politicky a pravni diskurz, 2(4), 254–259. [in Ukrainian]. [Палінчак М. М. Моделі державно-церковних відносин у сучасній політичній практиці. Evropsky politicky a pravni diskurz. 2015. Т. 2. №4. С. 254–259.]
Palinchak, M. M., & Steblak, D. M. (2020). Covid-19, church and financing of religious organizations: discussions in the US Supreme Court. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Регіональні студії, 23, 49–53. [in Ukrainian]. [Палінчак М. М., Стеблак Д. М. Covid-19, церква та фінансування релігійних організацій: дискусії у Верховному суді США. Науковий вісник Ужгородського університету. 2020. № 23. С. 49–53.]
Petrenko, I. (2019). Religion and politics in modern Europe. Kyiv. [in Ukrainian]. [Петренко І. Релігія і політика в сучасній Європі. Київ: ІПіЕНД НАН України, 2019. 2 с.]
Sahan, O. (2020). State-church relations in Ukraine and Europe: comparative analysis. Релігія та суспільство, (3), 12–21. [in Ukrainian]. [Саган О. Державно-церковні відносини в Україні та Європі: порівняльний аналіз. Релігія та суспільство. 2020. № 3. С. 12–21.]
Shevchuk, V. (2019). State-church relations in the context of globalization. Вісник Київського національного університету. Серія: Міжнародні відносини, (2), 88–97. [in Ukrainian]. [Шевчук В. Державно-церковні відносини в умовах глобалізації. Вісник КНУ. 2019. №2. С. 88–97.]
U.S. Department of State. (2022). International religious freedom report: Germany. [in English]. [U.S. Department of State. International religious freedom report: Germany. 2022. URL: https://www.state.gov/reports/2022-report-on-international-religious-freedom/germany (дата звернення: 13.01.2026).]
Yaremchuk, V. (1994). Educational activity of Orthodoxy in Ukraine (historical fragments). In Релігія в Україні: Дослідження. Матеріали (Ч. II, с. 115–121). Львів: Логос. [in Ukrainian]. [Яремчук В. Освітянська діяльність православ’я в Україні (історичні фрагменти). У: Релігія в Україні. Львів: Логос,
1994. С. 115–121.]
Yelensky, V. (2018). Religion and the church in post-communist Europe. Kyiv: Lybid. [in Ukrainian]. [Єленський В. Релігія і церква в посткомуністичній Європі. Київ: Либідь, 2018. 376 с.]
Yurosh, V. (2022). State-church relations: the essence of socio-scientific and political-theoretical discussions. In Development of modern education and science (Vol. XII). [in Ukrainian]. [Юрош В. Державно-церковні відносини: сутність соціально-наукових та політико-теоретичних дискусій. У: Розвиток сучасної освіти і науки. Т. XII. Конін – Ужгород – Перемишль: Посвіт, 2022.]
Zymomrya, I. M. (2025). The word against war: The role of literature in overcoming global divides. In Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (Vol. 1, pp. 319–321). https://doi.org/10.30525/978-9934-26-534-1-61 [in English]. [Зимомря І. М. The word against war: The role of literature
in overcoming global divides. Riga, 2025. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-534-1-61]
Berger, P. L. (1990). The sacred canopy: Elements of a sociological theory of religion. Anchor. [in English]. [Berger P. L. The sacred canopy: Elements of a sociological theory of religion. New York: Anchor, 1990. 240 p.]
Berger, P. L. (1999). The desecularization of the world: Resurgent religion and world politics. Wm. B. Eerdmans. [in English]. [Berger P. L. The desecularization of the world: Resurgent religion and world politics. Grand Rapids: Wm. B. Eerdmans, 1999. 135 p.]
Böckenförde, E.-W. (1991). State, society and liberty: Studies in political theory and constitutional law. Berg. [in English]. [Böckenförde E.-W. State, society and liberty: Studies in political theory and constitutional law. Oxford: Berg, 1991. 214 p.]
Caritas Deutschland. (n.d.). [in German]. [Caritas Deutschland. URL: https://www.caritas.de (дата звернення: 13.01.2026).]
Casanova, J. (1994). Public religions in the modern world. University of Chicago Press. [in English]. [Casanova J. Public religions in the modern world. Chicago: University of Chicago Press, 1994. 320 p.]
Casanova, J. (2013). Religion and politics in Europe: Old questions and new challenges. Europa-Studien, 53–71. [in English]. [Casanova J. Religion and politics in Europe: old questions and new challenges. Europa-Studien. 2013. С. 53–71.]
Constitution of Ukraine. (1996). [in Ukrainian]. [Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр (дата звернення: 13.01.2026).]
Council of Europe. (2022). Annual report on freedom of religion. Strasbourg. [in English]. [Council of Europe. Annual report on freedom of religion. Strasbourg, 2022. URL: https://www.coe.int/en/web/secretary-general/report-2022 (дата звернення: 13.01.2026).]
Cox, H. (2013). The secular city: Secularization and urbanization in theological perspective. Princeton University Press. [in English]. [Cox H. The secular city: Secularization and urbanization in theological perspective. Princeton: Princeton University Press, 2013. 368 p.]
Diakonie Deutschland. (n.d.). [in German]. [Diakonie Deutschland. URL: https://www.diakonie.de (дата звернення: 13.01.2026).]
Eurobarometer. (2024). Values and identities of Europeans. European Commission. [in English]. [Eurobarometer. Values and identities of Europeans. European Commission, 2024. URL: https://data.europa.eu/data/datasets/s2230-94-1-508-eng?locale=en (дата звернення: 13.01.2026).]
European Court of Human Rights. (n.d.). Case law on freedom of religion. [in English]. [European Court of Human Rights. Case law on freedom of religion. URL: https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/fs_freedom_religion_eng (дата звернення: 13.01.2026).]
European Union Agency for Fundamental Rights (FRA). (2021). Freedom of religion in the EU. Vienna. [in English]. [European Union Agency for Fundamental Rights (FRA). Freedom of religion in the EU. Vienna, 2021. URL: https://fra.europa.eu/en/publication/2021/fundamental-rights-report-2021 (дата
звернення: 13.01.2026).]
Eurostat. (2024). Religious affiliation in the European Union. Luxembourg. [in English]. [Eurostat. Religious affiliation in the European Union. Luxembourg, 2024. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=EU_population_diversity_by_citizenship_and_country_of_birth (дата звернення: 13.01.2026).]
Federal Agency for Civic Education. (n.d.). State and church. [in German]. [Federal Agency for Civic Education. State and church. URL: https://www.bpb.de/die-bpb/partner/nece/66864/report-international-conference/ (дата звернення: 13.01.2026).]
Federal Government of Germany. (n.d.). Integration and religion. [in German]. [Federal Government of Germany. Integration and religion. URL: https://www.state.gov/reports/2020-report-on-international-religious-freedom/germany (дата звернення: 13.01.2026).]
Federal Ministry of Justice. (n.d.). Basic Law for the Federal Republic of Germany. [in German]. [Federal Ministry of Justice. Basic Law for the Federal Republic of Germany. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/englisch_gg/englisch_gg.html (дата звернення: 13.01.2026).]
Federal Ministry of the Interior and for Home Affairs. (n.d.). Religious communities in Germany. [in German]. [Federal Ministry of the Interior and for Home Affairs. Religious communities in Germany. URL: https://docreader.readspeaker.com/docreader/?jsmode=1&cid=btste&lang=en_
uk&url=https%3A%2F%2Fwww.bmi.bund.de%2FSharedDocs%2Fdownloads%2FEN%2Fpublikationen
%2F2025%2FBMI25057-strategie-demokratie-eng.pdf%3F__blob%3DpublicationFile%26amp%3Bv%3D3&page=1 (дата звернення: 13.01.2026).]
Federal Office for Migration and Refugees. (2020). Religion and integration. [in German]. [Federal Office for Migration and Refugees. Religion and integration. 2020. URL: https://www.bamf.de/SharedDocs/ProjekteReportagen/DE/Forschung/Integration/religion-im-migrationskontext.html?nn=447028 (дата звернення: 13.01.2026).]
Ferrari, S., & Pastorelli, S. (2016). Religion in public spaces: A European perspective. Routledge. [in English]. [Ferrari S., Pastorelli S. Religion in public spaces: A European perspective. London: Routledge, 2016. 256 p.]
Fylypovych, L. (2017). Functionality of religion: Ukrainian context. Kyiv: UAR. [in Ukrainian]. [Филипович Л. Функціональність релігії: український контекст. Київ: УАР, 2017. 256 с.]
Geleti, M. (2018). State-Church relations in European Union countries: A comparative analysis. Релігія та суспільство, (2), 45–52. [in Ukrainian]. [Гелетій М. Державно-церковні відносини у країнах Європейського Союзу: порівняльний аналіз. Релігія та суспільство. 2018. №2. С. 45–52.]
Grimm, D. (2009). Conflicts between general laws and religious norms. Cardozo Law Review, 30(6), 2369–2388. [in English]. [Grimm D. Conflicts between general laws and religious norms. Cardozo Law Review. 2009. Vol. 30(6). P. 2369–2388.]
Habermas, J. (2005). Between naturalism and religion. Suhrkamp. [in German]. [Habermas J. Between naturalism and religion. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2005. 324 p.]
Habermas, J. (2006). Religion in the public sphere. European Journal of Philosophy, 14(1), 1–25. [in English]. [Habermas J. Religion in the public sphere. European Journal of Philosophy. 2006. Vol. 14(1). P. 1–25.]
Hanns Seidel Foundation. (2020). Religious diversity and integration. Munich. [in English]. [Hanns Seidel Foundation. Religious diversity and integration. Munich, 2020. URL: https://www.hss.de/download/publications/HSS-Imagebroschuere_2020_ENGLISCH.pdf (дата звернення: 13.01.2026).]
Huber, W. (2012). Religion in the public sphere. Wichern Verlag. [in German]. [Huber W. Religion in the public sphere. Hamburg: Wichern Verlag, 2012. 198 p.]
Khoruzhyi, H. (2016). European higher education policy. Dyvosvit. [in Ukrainian]. [Хоружий Г. Європейська політика вищої освіти. Київ: Дивосвіт, 2016. 304 с.]
Knöbl, W. (2012). Die deutsche Religionspolitik im internationalen Vergleich. Leviathan, 40(3), 407–434. [in German]. [Knöbl W. Die deutsche Religionspolitik im internationalen Vergleich. Leviathan. 2012. Vol. 40(3). S. 407–434.]
Konrad Adenauer Foundation. (2019). Religious policy in Germany. Berlin. [in English]. [Konrad Adenauer Foundation. Religious policy in Germany. Berlin, 2019. URL: https://www.kas.de/en/religious-policy-and-religious-dialogue (дата звернення: 13.01.2026).]
Küng, H. (1997). Global ethic for world politics and economics. Piper. [in English]. [Küng H. Global ethic for world politics and economics. Munich: Piper, 1997. 192 p.]
Palinchak, M. M. (2015). Models of state-church relations in modern political practice. Evropsky politicky a pravni diskurz, 2(4), 254–259. [in Ukrainian]. [Палінчак М. М. Моделі державно-церковних відносин у сучасній політичній практиці. Evropsky politicky a pravni diskurz. 2015. Т. 2. №4. С. 254–259.]
Palinchak, M. M., & Steblak, D. M. (2020). Covid-19, church and financing of religious organizations: discussions in the US Supreme Court. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Регіональні студії, 23, 49–53. [in Ukrainian]. [Палінчак М. М., Стеблак Д. М. Covid-19, церква та фінансування релігійних організацій: дискусії у Верховному суді США. Науковий вісник Ужгородського університету. 2020. № 23. С. 49–53.]
Petrenko, I. (2019). Religion and politics in modern Europe. Kyiv. [in Ukrainian]. [Петренко І. Релігія і політика в сучасній Європі. Київ: ІПіЕНД НАН України, 2019. 2 с.]
Sahan, O. (2020). State-church relations in Ukraine and Europe: comparative analysis. Релігія та суспільство, (3), 12–21. [in Ukrainian]. [Саган О. Державно-церковні відносини в Україні та Європі: порівняльний аналіз. Релігія та суспільство. 2020. № 3. С. 12–21.]
Shevchuk, V. (2019). State-church relations in the context of globalization. Вісник Київського національного університету. Серія: Міжнародні відносини, (2), 88–97. [in Ukrainian]. [Шевчук В. Державно-церковні відносини в умовах глобалізації. Вісник КНУ. 2019. №2. С. 88–97.]
U.S. Department of State. (2022). International religious freedom report: Germany. [in English]. [U.S. Department of State. International religious freedom report: Germany. 2022. URL: https://www.state.gov/reports/2022-report-on-international-religious-freedom/germany (дата звернення: 13.01.2026).]
Yaremchuk, V. (1994). Educational activity of Orthodoxy in Ukraine (historical fragments). In Релігія в Україні: Дослідження. Матеріали (Ч. II, с. 115–121). Львів: Логос. [in Ukrainian]. [Яремчук В. Освітянська діяльність православ’я в Україні (історичні фрагменти). У: Релігія в Україні. Львів: Логос,
1994. С. 115–121.]
Yelensky, V. (2018). Religion and the church in post-communist Europe. Kyiv: Lybid. [in Ukrainian]. [Єленський В. Релігія і церква в посткомуністичній Європі. Київ: Либідь, 2018. 376 с.]
Yurosh, V. (2022). State-church relations: the essence of socio-scientific and political-theoretical discussions. In Development of modern education and science (Vol. XII). [in Ukrainian]. [Юрош В. Державно-церковні відносини: сутність соціально-наукових та політико-теоретичних дискусій. У: Розвиток сучасної освіти і науки. Т. XII. Конін – Ужгород – Перемишль: Посвіт, 2022.]
Zymomrya, I. M. (2025). The word against war: The role of literature in overcoming global divides. In Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (Vol. 1, pp. 319–321). https://doi.org/10.30525/978-9934-26-534-1-61 [in English]. [Зимомря І. М. The word against war: The role of literature
in overcoming global divides. Riga, 2025. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-534-1-61]
Опубліковано
2026-05-29
Як цитувати
Палінчак, М. М., & Юрош, В. В. (2026). МІЖКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН У ФЕДЕРАТИВНІЙ РЕСПУБЛІЦІ НІМЕЧЧИНА. Міжнародні та політичні дослідження, (41), 211-225. https://doi.org/10.32782/2707-5206.2026.41.18
Розділ
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ
