ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ЯК РЕФЛЕКСІЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: (CASE ОДЕСИ)
Анотація
Статтю присвячено дослідженню образотворчого мистецтва як засобу рефлексії містян Одеси щодо перебігу російсько-української війни. Методологія ґрунтується на конструктивістській парадигмі та передбачає дослідження акторних тактик та стратегій у політико-естетичному осмисленні подій війни, застосуванні художнього інструментарію для мобілізації громадян на підтримку ЗСУ, визначенні змісту соціальної комунікації в межах локальної спільноти тощо. Образотворче мистецтво в традиційних та новітніх його жанрах інтерпретується автором в інструментально- технологічному сенсі – в якості комплексу «м’яких» та «розумних» технологій, спрямованих на колективну свідомість з метою творення відповідної естетичної картини світу, емоційних оціночних суджень щодо феноменів, процесів та подій політичної дійсності, формування надійних каналів вертикальної та горизонтальної невербальної соціальної комунікації тощо. Використані процедури міської етнографії: фото-фіксація ідеологічно-навантажених кейсів образотворчого мистецтва в локаціях м. Одеси, їхній порівняльний та критичний контент-аналіз із подальшою інтерпретацією в якості засобів та результатів естетичного (індивідуального і групового) осмислення феномену війни. Виявлено жанрову специфіку естетичного виробництва інституційних та неінституційних акторів локального політичного режиму м. Одеси. Надано оцінку ефективності побудови невербальної політичної комунікації за допомогою витворів образотворчого мистецтва. З’ясовано наявність різних підходів у формуванні естетичного змісту місцевого «скопічного (scopic)» режиму. Визначені перспективи подальшого дослідження ролі та статусу образотворчого мистецтва в арсеналі засобів політики.
Посилання
і політика. 2022. №2. С. 19–33. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2022.02.00002]
Dubrivna, A., Yermak, I. (2023). Digital illustration in the context of the Russian-ukrainian war. Ukrainian Art Discourse, 2, 46–52 [in Ukrainian]. [Дубрівна А. П., Єрмак І. О. Цифрова ілюстрація в контексті Російсько-української війни. Український мистецтвознавчий дискурс. 2023. Вип. 2. С. 46–52. https://doi.org/10.32782/uad.2023.2.6].
Galai, Y. (2023). Political Visual Literacy. International political sociology, 17(3), 1–18. [in English]. [Galai Y. Political Visual Literacy. International political sociology. 2023. Vol. 17, Is. 3. P. 1–18. https://doi.org/10.1093/ips/olad010]
Kalashlinska, M. V. (2025). Symbolic annexation: commemoration as a tool of russian political influence in Crimea. International and political studies, 40, 154–160 [in Ukrainian]. [Калашлінська М.В. Символічна анексія: комеморація як інструмент російського політичного впливу в Криму Міжнародні та полі-
тичні дослідження. 2025. Вип. 40 С. 154–160. https://doi.org/10.32782/2707-5206.2025.40.12].
Martin, R. (2015). The Routledge Companion to Art and Politics. London, New York. Taylor and Francis [in English]. [Martin R. The Routledge Companion to Art and Politics. London, New York. Taylor and Francis. 2015. 348 p.]
Pater, R. (2021). The Politics of Design: A (Not So) Global Design Manual for Visual Communication. Kyiv: FOP Benitsky A.R. [in Ukrainian]. [Патер Р. Політика дизайну. (Не зовсім) глобальний довідник з візуальної комунікації. Київ.: ФОП Беницький А.Р., 2021. 192 с.].
Stoian, S. (2023). Theme of the war in fine arts: peculiarity of historical and cultural transformations. Bulletin: Ukrainian Cultural Studies, 1(12), 15–17. [in Ukrainian]. [Стоян С. Тема війни в образотворчому мистецтві: специфіка історико-культурних трансформацій. Вісник: Українські культурологічні студії .
2023. №1 (12). С. 15–17. https://doi.org/10.17721/UCS.2023.1(12).03].
Velykonia, M. (2023). Images of disagreement : political graffiti and street art in the post-socialist transition. Odesa: Helvetica Publishing House [in Ukrainian]. [Великоня М. Зображення незгоди : політичні графіті та вуличне мистецтво постсоціалістичного переходу. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023. 308 с.].
